Українці давно звикли чути про епідемію туберкульозу. Нині офіційна статистика в країні не демонструє різкого зростання захворюваності: за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, лише у жовтні в Україні зафіксовано 945 нових випадків хвороби та 269 рецидивів.
Втім лікарі застерігають: ситуація може швидко змінитися через повномасштабну війну рф, яка триває вже більше 4 років. Історично саме під час воєн та у повоєнні періоди рівень захворюваності на туберкульоз різко зростає.
Як розпізнати перші симптоми хвороби, які обстеження допомагають її виявити та у яких формах вона може проявлятися, в інтерв’ю «Главкому» пояснює завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, пульмонолог “Вільного Дихання” Христина Вольницька.
У суспільстві поширена думка, що туберкульоз – легенева хвороба. Проте це не зовсім так. Наприклад, Леся Українка хворіла на туберкульоз кісток. Які ще органи може вражати хвороба?
Збудник хвороби – Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха) – є аеробом, тобто потребує кисню, тому у 80-85% випадків туберкульоз має легеневу форму. Решта випадків – позалегеневий туберкульоз. Він може уражати практично будь-який орган: лімфатичні вузли, плевру, кістки і суглоби, нирки, мозкові оболонки, очі, шкіру тощо.
Основний шлях передачі – повітряно-крапельний: інфікування відбувається під час вдихання аерозолю, що містить мікобактерії. Аліментарний шлях можливий при вживанні продуктів тваринного походження, інфікованих Mycobacterium bovis (зокрема, сирого молока), але в наш час трапляється рідко завдяки ветеринарному контролю.
В Україні ще донедавна спостерігалася епідемія туберкульозу, а значна частина населення має латентну інфекцію M. tuberculosis. Проте розвиток активної форми залежить від стану імунної системи, тривалості контакту, вірулентності штаму та супутніх хвороб.
Підвищений ризик мають люди з цукровим діабетом, ВІЛ-інфекцією, пацієнти, які отримують імуносупресивну терапію, а також особи, що зловживають алкоголем чи наркотиками. Хронічний стрес також може знижувати імунітет і підвищувати ризики.
З жовтня до квітня, коли грип та ГРВІ активно циркулюють, чимало людей кашляють. Одне ГРВІ може початися, щойно закінчилось попереднє, тож людина може кашляти місяцями. Що, окрім кашлю, має насторожити, аби людина запідозрила у себе туберкульоз?
Основний симптом легеневого туберкульозу – тривалий кашель. Можливі кровохаркання, біль у грудній клітці, нічне потіння, слабкість, втрата ваги, субфебрильна температура. Симптоми наростають поступово, тижнями або місяцями.
Які аналізи чи дослідження потрібно зробити для діагностування туберкульозу?
Рентгенографія органів грудної клітки дозволяє виявити зміни, характерні для туберкульозу, але не встановлює діагноз. Підтвердження здійснюється шляхом дослідження мокротиння.
Основний сучасний тест – молекулярний метод GeneXpert, який виявляє ДНК мікобактерії та визначає резистентність до рифампіцину (антибіотик широкого спектра дії з найбільш вираженою активністю відносно мікобактерій туберкульозу). За потреби виконують також культуральний метод.
Де можна зробити GeneXpert? Наскільки цей аналіз доступний?
Сьогодні цей тест доступний у спеціалізованих закладах (центрах боротьби з туберкульозом, де є відповідне обладнання), а також у приватних лабораторіях.
Перед здачею необхідно правильно зібрати мокротиння: вранці, після очищення ротової порожнини, глибоким кашлем, у стерильний контейнер. Працівники лабораторії надають інструкцію.
У лікувально-профілактичних закладах районного та обласного рівнів також є апаратура GeneXpert, бо цей тест входить до стандартів діагностики в Україні. Для аналізу підходить не лише мокротиння.
Як матеріал можуть використовувати аспірат плевральної порожнини (рідина, зібрана з простору між легенями та грудною стінкою), біоптати та інші клінічні зразки при позалегеневих формах туберкульозу. Наприклад, у дітей можуть досліджувати шлункові промивні води або кал (при неможливості зібрати мокротиння).
Є і інші дослідження. Квантифероновий тест (IGRA) – це сучасний метод діагностики латентної туберкульозної інфекції. Він вимірює рівень інтерферону-гамма (білок, що виробляється певними імунними клітинами для боротьби з інфекціями, особливо вірусними та бактеріальними, як туберкульоз), що виділяється Т-клітинами у відповідь на специфічні антигени Mycobacterium tuberculosis.
Тест має високу специфічність (98-100%) і не дає хибнопозитивних результатів – після вакцинації БЦЖ чи при наявності нетуберкульозних мікобактерій.
Позалегеневий туберкульоз діагностується тими самими методами?
Позалегеневі форми підтверджують за допомогою комп’ютерної томографії, квантиферонового тесту, GeneXpert на відповідному біоматеріалі, а також ультразвуку – для лімфаденітів, ураження органів, гістологічного дослідження біоптату – з виявленням гранульом та/або мікобактерій, а також культурального методу.
Раніше ще робили пробу Манту. Зараз від цього методу відмовилися?
Проба Манту – це шкірний туберкуліновий тест, який застосовують для оцінки інфікованості та імунної відповіді на туберкульоз. Колись її проводили масово, але сьогодні відповідно до сучасних рекомендацій ВООЗ та оновлених підходів МОЗ, проба Манту використовується за показаннями, а не як універсальний скринінг усіх дітей. Передусім – у разі потреби диференціальної діагностики або оцінки ризиків у контакті з хворим. Оцінювання реакції проводиться через 72 години.
Раніше в садочках, школах проводили масове тестування пробою Манту. Чому зараз цього немає?
Україна поступово переходить до європейської моделі боротьби з туберкульозом. Рутинна масова туберкулінодіагностика – особливо в школах – не рекомендована сучасними міжнародними протоколами з кількох причин.
По-перше, вона не відображає реального ризику розвитку хвороби; дає хибнопозитивні результати після БЦЖ; не впливає на формування діагнозу у безсимптомних дітей без контактів чи факторів ризику; у країнах із низькою захворюваністю від неї давно відмовилися. Замість масового підходу застосовується тестування ризикових груп.
По країні масово закриваються фтизіатричні відділення. Яка у тому логіка, якщо ми регулярно чуємо про те, в Україні епідемія туберкульозу?
Нині справді відбувається реорганізація системи фтизіатричної допомоги.
Згідно з оновленими наказами МОЗ (2023–2024 рр.), Україна переходить до моделі лікування туберкульозу на рівні сімейних лікарів та пульмонологів, скорочення кількості стаціонарних відділень, а також віддає перевагу амбулаторному лікуванню. Фтизіатрія як окрема спеціальність справді скорочується, більшість фтизіатрів перекваліфіковуються у пульмонологів.
Стаціонарне лікування зберігається для пацієнтів із тяжкими та ускладненими формами, а також для дітей з тяжчим перебігом.
Чому переважно лікування амбулаторне?
Це відповідає сучасним рекомендаціям ВООЗ. Переваги полягають у тому, що пацієнти не контактують один з одним, тому знижується ризик перехресного інфікування та розвитку резистентності. Крім того, так знижується ризик госпітальних інфекцій, до того ж, пацієнт може жити у звичному середовищі та краще дотримуватися лікування. Ну і, звісно, скорочуються витрати на лікування.
Який ваш прогноз щодо подальшої ситуації з туберкульозом на тлі війни?
Історично під час воєн та у повоєнні періоди завжди зростає захворюваність на туберкульоз. Серед факторів ризику – холод і вологість, перебування у закритих переповнених приміщеннях, стрес, недоїдання, тютюнокуріння та алкоголь, виснаження. Серед військових ризики підвищені, тому моніторинг та рання діагностика особливо важливі для них.