Імунітет – це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками. Тобто імунітетом називають несприйнятливість організму до бактерій, вірусів, найпростіших, гельмінтів, токсинів, отрут та інших факторів, які для організму чужі.
Якщо ще простіше, то імунітет – це здатність організму підтримувати нормальне функціонування під впливом зовнішніх факторів.
Лікаря, що спеціалізується на імунній системі, називають імунологом. Далі – про те, чим конкретно займається лікар-імунолог і як допомогти своєму організму залишатися міцним і стійким до різноманітних хвороб.
Що лікує лікар-імунолог?
Імунна система – це складна система органів і клітин, що захищають організм від вірусів, бактерій ті інших “непроханих гостей”. Коли система працює добре, то організм швидко справляється з інфекціями.
Однак якщо в роботі імунної системи стаються збої, то це може призвести до важких і тривалих хвороб. Такі збої бувають вродженими (первинними) або набутими (вторинними).
Первинні порушення виникають через генетичні проблеми. Кожен елемент імунної системи відповідає за певну ділянку захисту. При генетичному порушенні зникають важливі компоненти захисту (антитіла, білки, рецептори). Через це організм не може боротися з деякими видами інфекцій.
Люди з первинним імунодефіцитом часто хворіють на інфекції дихальних шляхів, шкіри, слизових оболонок, страждають на анемію, грибкові та паразитарні захворювання, а також можуть мати підвищений ризик розвитку пухлин.
Аутоімунні хвороби
До таких порушень належать і аутоімунні хвороби, коли імунна система атакує власні тканини організму, викликаючи запалення без явного збудника (напр. ревматизм, червоний системний вовчак, хвороба Бехтерєва).
Первинні імунодефіцити трапляються доволі рідко – в сер. 1 випадок на 5 тис. людей.
Вторинні порушення з’являються після важких інфекцій, стресів, неправильного харчування, частого недосипання або шкідливих звичок (наприклад, паління батьків під час і після вагітності).
Імунолог – це лікар, який допомагає знайти причину проблем із імунітетом і розробити план лікування. “Чарівних пігулок” для підвищення імунітету не існує, скільки б не розповідала про них нав’язлива реклама.
Лікар може порекомендувати змінити спосіб життя, харчування або звички, а це зазвичай виявляється ефективнішим, ніж медикаменти.
Коли потрібно звертатись до імунолога?
Фахівці радять обов’язково проконсультуватися в імунологів в таких випадках:
- якщо в родині траплялися випадки аутоімунних хвороб, алергій або вроджених імунодефіцитів;
- при частих інфекційних захворюваннях (бронхіти, отити, синусити, пневмонії), особливо якщо вони виникають навіть від слабких подразників, а перебіг хвороб тривалий і важкий;
- при проявах стоматиту, молочниці, що часто повторюються;
- при постійних рецидивних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекціях, які погано піддаються лікуванню;
- якщо погано гояться рани;
- при хронічних абсцесах, піодерміях, фурункулах;
- при незначному підвищенні температури тіла без очевидної причини, що триває 3-7 днів і більше;
- при сильній алергії на їжу, пилок, ліки або інші подразники;
- у випадку резекції селезінки;
- при постійній втомі, швидкій втомлюваності, сонливості чи безсонні;
- при проблемах з шлунково-кишковим трактом (регулярні діареї, біль у животі);
- якщо періодичні інфекції поєднуються з дефіцитом ваги;
- після важких інфекцій чи хіміотерапії, якщо організм довго відновлюється.
Лікарі звертають увагу, шо більшість пацієнтів не доліковують своїх хвороб, поспішаючи на роботу, не доводять до завершення курс лікування антибіотиками.
Як наслідок, формується хронічне вогнище інфекції, як-от недоліковані тонзиліти, бронхіти чи цистити, що послаблюють імунітет організму. Знижують захисні функції організму також куріння, алкоголь, переїдання, стреси та дефіцит сну. Розрекламовані “препарати для імунітету” допомагають рідко, тому в таких випадках краще звернутися до фахівця.
Коли звертатись до дитячого імунолога
Дитячий імунолог – це лікар, що спеціалізується на порушеннях імунної системи в дітей і на профілактиці порушень роботи імунітету в малюків. Якщо дитина часто хворіє на застудні захворювання, має хронічні отити або хронічні обструктивні бронхіти, пневмонії тощо, то за консультацією до дитячого імунолога звернутися необхідно. Він проведе всі необхідні обстеження і призначить ефективне лікування.
Окрім перелічених ознак зниженого імунітету, що стосуються дорослих пацієнтів, у дітей потрібно звертати увагу на такі моменти, як затримка в наборі ваги, часті інфекції, слабкий апетит чи регулярні розлади травлення.
Також ознакою того, що варто звертатися до імунолога є ускладнення або незвичні реакції після щеплень.
Причини ослаблення імунітету
Якщо з ознаками ослабленого імунітету ми вже розібралися (часті хвороби, запальні процеси, що не піддаються лікуванню, постійна втома, відсутність апетиту, сухість шкіри, ломота в м’язах тощо), то важливо розуміти також причини, через які страждає імунна система.
Основними причинами зниження імунітету є вік і брак сну (або перевтома). Серед інших причин виділяють:
- Нездоровий спосіб життя. Йдеться про зловживання алкоголем, паління, брак фізичної активності та тривалого перебування на сонячному світлі.
- Ліки. Постійне вживання стероїдів та інших імуносупресорів є поширеною причиною зниження імунітету. Ці ліки часто використовуються для лікування аутоімунних захворювань (ревматоїдний артрит, вовчанка та хвороба Крона). Шкодить імунітету будь-яке надмірне вживання лікарських засобів.
- Аутоімунні захворювання. Це один із розладів імунної системи, коли імунітет помилково сприймає власне тіло як потенційну інфекцію.
- Стресові ситуації. Надмірні навантаження (фізичні і психологічні), конфлікти в сім’ї і на роботі, часті переїзди, зміна часових поясів шкодять імунітету.
- Неправильне або недостатнє харчування. Йдеться про жирну їжу, жорсткі дієти, брак фруктів і овочів або зловживання одноманітною їжею, недостатнє споживання білків, корисних жирів, клітковини, нестача вітамінів (A, C, D, E) та мінералів (цинк, залізо, селен).
- Недостатня фізична активність і сидячий спосіб життя. Сюди ж можна віднести зайву вагу.
- Гормональні зміни (вагітність і період після пологів, гормональна перебудова в перехідному віці, менопауза у жінок).
- Несприятлива екологічна ситуація.
Лімфотропні вірусні інфекції
Велике значення у пригніченні клітин імунної системи мають лімфотропні вірусні інфекції. Найбільш відомим представником цієї групи є інфекція, викликана вірусом імунодефіциту людину (ВІЛ), а сама хвороба називається синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).
Вірус імунодефіциту (ВІЛ) руйнує Т-лімфоцити людини і вона беззахисною навіть проти умовно-патогенної флори, що є безпечною для здорових людей. Хворий на СНІД може загинути від звичайної застуди.
Існує також безліч інших інфекційних збудників: вірус Епштейна-Барра, персистуючий у В-лімфоцитах; віруси герпесу 6, 7 типів; віруси гепатитів В і С, що пригнічують Т-лімфоцити тощо.
Як зміцнити імунітет?
Першим і найважливішим кроком до підвищення імунітету є здоровий спосіб життя. Лікарі радять обмежити вживання алкоголю, відмовитися від куріння, більше рухатися і перебувати на свіжому повітрі, уникати стресів та підтримувати здорову масу тіла.
Щоб повноцінно відпочити, можна взяти відпустку і дозволити собі полежати кілька днів в ліжку, повноцінно виспатись, щоб повернути сили і енергію. Чіткий режим сну стабілізує настрій, апетит, обмін речовин, відновлює природний захист від хвороб.
Варто додати у свій повсякденний розклад заняття спортом, бодай не довгі. Це може бути біг, ходьба або йога. Також можна спробувати контрастний душ. Зміна води низької і високої температур прискорює обмінні процеси організму, добре впливає на серцево-судинну систему.
Як підвищити імунітет дитини?
Зміцненню імунної системи дітей допомагають піші прогулянки. Влітку на сонці організм отримує вітамін D, необхідний для міцного імунітету. Взимку прогулянки корисні також. Вони підвищують стійкість до холодної температури повітря та таких захворювань як аденовірус, фарингіт, ларингіт та ін.
Підвищити імунітет немовлят найкраще завдяки грудному вигодовуванню. Грудне молоко захищає від інфекцій слизову оболонку кишківника та верхні дихальні шляхи.
Зміцнюють імунну систему регулярні прийоми їжі (варто відмовитись від регулярного вживання їжі швидкого приготування), повноцінний сон і фізичні навантаження.
Які продукти покращують імунітет?
Збалансований підхід до їжі включає овочі, фрукти, морепродукти, кисломолочну продукцію. На період відновлення імунної системи лікарі рекомендують викреслити з меню важкі чи жирні блюда, а також не їсти після 19:00, бо їжа, спожита пізно ввечері не перетравиться до ранку і стане середовищем для розвитку мікробів.
Особливо корисні для імунітету імбир, лимон, шипшина, полуниця, часник, чорниця, квашена капуста. Також потрібно вживати продукти, що містять багато антиоксидантів.
Йдеться про гранати, малину, моркву, броколі, петрушку, куркуму,какао, солодкий перець, мигдаль та інші. Також багаті на антиоксиданти зелений чай і натуральна кава.
Лікарі вартять не цуратися продукти, що містять залізо і корисні жирні кислоти – яловича печінка, жирні сорти риби, авокадо, оливкова олія, буряк, яблука, шпинат, ікру риб.
Клітковина, що міститься в овочах, фруктах, зернових, горіхах і насінні сприяє здоровому кишківнику та мікрофлорі всередині нього. Клітковину можна отримати з кунжуту або льону.
Також радять пити ягідні та трав’яні чаї (особливо корисний шипшиновий чай), споживати сухофрукти (наприклад, курагу чи сушені яблука), замороженні ягоди та рибу.
Серед народних методів покращення імунітету найпоширенішим є вживання часника та цибулі – багатовікових лідерів у профілактиці простудних захворювань і підвищення імунітету. Дуже корисним вважається свіжовичавлений сік моркви, журавлини, буряка. Кажуть, що для зміцнення імунітету треба приймати соки червоного відтінку (як-от буряковий чи морквяний).
Які підвищити імунітет після лікування антибіотиками?
Лікування антибіотиками є не лише ефективним, але й агресивним, адже впливають на природний захист організму. Відновлювати імунітет після такого лікування потрібно, як і в інших випадках, через здорове харчування, фізичні вправи та здоровий сон.
Щодо власне відновлення після антибіотиків, то лікарі радять вживати якомога більше молочних продуктів. Якщо дитина не хоче їсти сиру, йогуртів чи кефіру, то можна давати їй біфідобактерії в капсулах.
Потрібно також перейти на дієтичне харчування – легкі страви, крупи з грубими волокнами. Від жирних, смажених страв, а також спецій краще відмовитись. Шкідливі перекуси варто замінити на горішки, сухофрукти, хліб із висівками та відвар шипшини. І памятайте, що для міцного імунітету слід дотримуватися здорового способу життя.