З 5 до 9 вересня 2026 року в Барселоні відбувся ERS Congress 2026, один із ключових міжнародних майданчиків для обміну знаннями у галузі респіраторної медицини. Команда пульмонологів «Вільного Дихання» взяла участь у конгресі, долучилася до професійних дискусій та обмінювалася досвідом з іноземними колегами.
Цьогорічна тема конгресу, «Разом за краще дихання: партнерство між пацієнтами, лікарями та науковцями» («United for better breathing: partnership between patients, clinicians and researchers»), задала важливий вектор усій програмі. У фокусі були не лише нові препарати чи технології, а нова модель респіраторної медицини: партнерство пацієнта, лікаря та дослідника, персоналізоване лікування, рання діагностика і швидше впровадження наукових досягнень у реальну клінічну практику.
Пацієнт стає повноправним учасником лікування
Одна з найпомітніших змін, про яку говорили на ERS 2026, стосується самої моделі взаємодії у медицині. Пацієнт поступово перестає бути лише отримувачем призначеного лікування. Йдеться про спільне з лікарем ухвалення рішень, урахування способу життя, цілей людини, переносимості терапії, її впливу на щоденну активність та якість життя.
ERS сформулював три складові такого підходу: спільне створення плану допомоги, уважне виявлення незадоволених потреб пацієнтів та спільну участь пацієнтів, клініцистів і науковців у розвитку досліджень. У 2026 році пацієнтські перспективи були представлені у програмі конгресу ширше, ніж раніше.
Для практичної пульмонології це особливо важливо при хронічних захворюваннях. Астма, ХОЗЛ, інтерстиційні захворювання легень або наслідки перенесеного туберкульозу потребують тривалого спостереження пульмонологом. Результат залежить не лише від правильного препарату, а й від того, наскільки лікування відповідає реальним потребам людини.
Від діагнозу до механізму: персоналізована пульмонологія
Ще один наскрізний напрям ERS Congress 2026, розвиток прецизійної медицини. Замість підходу, коли всі пацієнти з однаковим діагнозом розглядаються як однорідна група, сучасна пульмонологія дедалі більше орієнтується на фенотип, біологічні механізми захворювання, біомаркери та прогнозовану відповідь на терапію.
Серед центральних наукових напрямів конгресу були мультиомні технології, нові експериментальні моделі, сучасна візуалізація, біомаркери, регенеративна медицина, штучний інтелект та наука про дані. Керівництво ERS окремо виділяло прецизійну медицину та біомаркерний підхід як важливі теми для астми, ХОЗЛ, інтерстиційних і судинних захворювань легень.
Бронхіальна астма: пошук терапевтичних мішеней поза T2-запаленням
Тяжка бронхіальна астма вже давно не розглядається лише як захворювання, при якому необхідно посилювати симптоматичне лікування. Сучасний підхід передбачає визначення механізму, що підтримує запалення у конкретного пацієнта, та вибір терапії відповідно до нього.
На ERS 2026 серед пріоритетних тем були нові біологічні препарати та біосиміляри, персоналізація біологічної терапії, а також пошук мішеней за межами класичного T2-запалення. Окремий інтерес викликало використання штучного інтелекту в роботі із захворюваннями дихальних шляхів.
Головний практичний висновок можна сформулювати просто: лікування тяжкої астми дедалі більше переходить від контролю симптомів до визначення механізму захворювання та цільового впливу на нього.
ХОЗЛ: не чекати вираженої обструкції та частих загострень
У дискусіях щодо хронічного обструктивного захворювання легень дедалі більше уваги приділяється раннім етапам формування хвороби. У програмі ERS 2026 були окремо виділені ранній ХОЗЛ, концепція «малих легень», нові біологічні препарати, штучний інтелект та сучасні підходи до загострень.
Такий погляд змінює саму логіку ведення пацієнта. Завдання полягає не лише в тому, щоб лікувати вже сформоване захворювання, а й у тому, щоб раніше виявляти людей з несприятливою траєкторією функції легень, оцінювати фактори ризику та своєчасно втручатися.
Рання діагностика та використання ШІ переходять у практичну площину
Раннє виявлення патологічних змін стало ще одним важливим напрямом ERS 2026. Обговорювалися можливості сучасної візуалізації, скринінгу, цифрових інструментів і штучного інтелекту, які можуть допомагати аналізувати великі масиви даних та помічати зміни раніше.
Експерти ERS виділяли системи штучного інтелекту у візуалізації, діагностиці, дистанційному моніторингу та персоналізованих маршрутах лікування. У секції клінічної візуалізації рання діагностика та використання ШІ також були названі серед ключових тем року.
Це не означає, що алгоритм замінює лікаря. Значення ШІ полягає насамперед у тому, щоб допомогти фахівцю швидше структурувати інформацію, точніше оцінити ризик і прийняти обґрунтоване клінічне рішення.
Туберкульоз, NTM та антимікробна резистентність: особливо важливі теми для України
Респіраторні інфекції знову були серед глобальних пріоритетів. Окремі сесії ERS 2026 стосувалися розвитку вакцин проти туберкульозу, коротших схем лікування, точніших підходів до діагностики та ведення TB, антимікробної резистентності й нетуберкульозних мікобактеріальних захворювань.
У напрямку NTM-PD (галузь медицини, що вивчає мікобактеріози легенів, спричинені нетуберкульозними мікобактеріями) акцент зміщується на кращу діагностику, моніторинг та нові терапевтичні стратегії. Паралельно в ширшому блоці респіраторних інфекцій дедалі більше уваги приділяється підходам, які виходять за межі традиційного використання антибіотиків.
Особливо актуально для України прозвучала тема впливу війни, міграції та переміщення населення на інфекційну захворюваність і стійкість систем охорони здоров’я. ERS присвятив цьому окрему дискусію про війну як загрозу респіраторній допомозі.
Для України TB і MDR-TB, переривання лікування через переміщення людей, складність довготривалого спостереження та навантаження на систему охорони здоров’я не є віддаленими глобальними проблемами. Це частина нашої щоденної клінічної реальності. Саме тому міжнародний обмін досвідом у цьому напрямі має особливу практичну цінність.
Інтерстиційні хвороби та інтенсивна респіраторна терапія: більше точності у складних випадках
У сфері інтерстиційних захворювань легень триває перехід від переважно морфологічного опису до глибшого розуміння молекулярних механізмів фіброзу та індивідуального прогнозування перебігу хвороби.
Серед напрямів, представлених на конгресі, були мультиомні технології, клітинна біологія, регенерація легеневої тканини, прецизійна медицина, ШІ та сучасна візуалізація. Один із представлених напрямів досліджень, автоматизована ШІ-оцінка КТ при системній склерозі з інтерстиційним захворюванням легень (ILD), демонструє потенціал кількісного аналізу зображень для оцінки хвороби та персоналізованого ведення пацієнта.
Не менш технологічною стає респіраторна інтенсивна терапія. У фокусі ERS 2026 були неінвазивна вентиляція, назальна високопотокова терапія, ARDS, концепція awake ECMO та персоналізація респіраторної підтримки відповідно до фізіологічних характеристик пацієнта.
Концепція Awake ECMO (екстракорпоральна мембранна оксигенація у свідомому стані) — це метод респіраторної чи кардіореспіраторної підтримки, за якого пацієнт із тяжкою дихальною або серцевою недостатністю залишається у свідомості, дихає самостійно й не потребує інтубації трахеї чи штучної вентиляції легень (ШВЛ).
Реабілітація, довкілля та здоров’я легень протягом життя
Пульмонологічна реабілітація на ERS 2026 розглядалася значно ширше, ніж допомога лише пацієнтам із ХОЗЛ. У програмі були окремі сесії про реабілітацію при інших хронічних респіраторних захворюваннях, нові методики фізичного тестування та тренувань, дистанційний супровід і залучення пацієнтів до самоконтролю.
Це важливе нагадування: сучасна пульмонологія оцінює не лише показники спірометрії або КТ. Фізична витривалість, повсякденна активність, здатність повернутися до роботи та звичних справ є такими самими важливими результатами лікування.
Паралельно дедалі більше уваги приділяється середовищу, в якому людина живе протягом життя. Забруднення повітря, професійні фактори, зміни клімату, вейпінг, профілактика та створення здоровішого міського середовища були окремими напрямами програми ERS.
Ці теми пов’язані між собою. Легеневе здоров’я формується не лише в кабінеті лікаря, а роками, під впливом повітря, способу життя, професійних експозицій, інфекцій, куріння та інших чинників ризику.
Що ERS 2026 означає для української пульмонології
Після кількох днів професійних дискусій у Барселоні для команди «Вільного Дихання» особливо чітко звучать п’ять напрямів, у яких розвиватиметься респіраторна медицина:
- Від симптомів до механізмів захворювання. Важливо не лише встановити діагноз, а зрозуміти біологічні процеси, які визначають перебіг хвороби у конкретного пацієнта.
- Від стандартної схеми до персоналізованої терапії. Біомаркери, фенотипування та нові таргетні препарати дедалі більше впливають на вибір лікування.
- Від реакції на сформовану хворобу до раннього виявлення і профілактики. Чим раніше визначений ризик або патологічні зміни, тим більше можливостей вплинути на подальший перебіг.
- Від лікаря як єдиного експерта до партнерства. Пацієнт, клініцист і дослідник мають працювати не паралельно, а разом.
- Від локальної практики до міжнародної співпраці. ШІ, нові наукові методи, глобальні дані та обмін клінічним досвідом дедалі швидше змінюють стандарти допомоги.
Для України ці зміни мають дуже конкретний зміст: рання діагностика астми та ХОЗЛ, сучасне ведення TB і MDR-TB, розвиток допомоги пацієнтам з ILD, реабілітація, цифрові технології та справді орієнтована на пацієнта медицина.
Наше завдання після міжнародного конгресу полягає не лише в тому, щоб привезти нові знання. Важливіше критично оцінити їх, адаптувати до української клінічної практики та використовувати там, де вони можуть реально покращити діагностику, лікування і якість життя пацієнтів.
Саме тому участь команди «Вільного Дихання» в ERS Congress 2026 для нас є частиною невпинного професійного розвитку та важливого збагачення передовими знаннями завдяки міжнародному обміну досвідом.